Проекти

 

Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури за допомогою методу проектів

Людина починається там і тоді,

де і коли вона починає мислити проектно

Н.Маслова

     Аналіз досвіду роботи в школі свідчить, що рушійною силою процесу навчання є інтерес учнів до предмета. Розвивати його покликана особистісно зорієнтована парадигма сучасної освіти. Однією із технологій, яка набула поширення у шкільній освіті, є проектна технологія або метод проектів, який вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

          Ідеї проектування знаходимо ще в давньогрецькій культурі в філософії Сократа, Платона, Аристотеля, у східного філософа Ібн Сіни (Авіценни).

Як педагогічний метод, проект виник у першій чверті ХХ сторіччя в США. Його називали також методом проблем і пов'язували з ідеями вільного виховання у філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В.Х. Кілпартиком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, пов'язуючи з його особистим інтересом саме в цьому знанні. На думку американського педагога, освіта повинна давати не тільки знання, які знадобляться у майбутньому дорослій людині, але також знання, вміння та навички, здатні вже сьогодні допомогти дитині в рішенні її істотних життєвих проблем.

Сьогодні ми повертаємося до методу проектів у освіті на новому етапі. І якщо до середини ХХ століття проектування використовувалося переважно в технічних галузях знань, то в наш час широко застосовується й у гуманітарній сфері.

Окремі питання проектної діяльності відображено в дослідженнях сучасних українських вчених (І. Єрмаков, М. Елькін, О. Коберник, С. Ящук, А. Цимбалару), дослідників близького зарубіжжя (П. Лернер, М.Б. Павлова, Ю.Л. Хотунцев, Є. Полат, М. Епштейн, Т. Гречухіна, І. Зимня, М.Б.Романовська тощо) і зарубіжних науковців (Дж. Джонсон, А. Флітнер, П. Фрейре, Д. Хопкінз, Дж. Пітт та ін.).

   Враховуючи широке розповсюдження на практиці проектної технології навчання, варто окреслити основні поняття, ознаки даної технології.

Слово «проект» запозичене з латинської й походить від слова «рroectus», яке буквально означає «кинутий уперед» . У сучасному розумінні проект — це намір, який буде здійснено в майбутньому.

Проект — сукупність певних дій, документів, текстів для ство­рення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоре­тичного/практичного продукту.

Часто ототожнюють два різних види діяльності — проекту­вання й дослідження. Дослідження виявляє те, що вже існує, проектна діяльність створює новий продукт. Тобто проектуван­ня передбачає планування, аналіз, пошук, реалізацію, результат (замислив — спроектував — здійснив).

Що може бути краще для становлення особистості, ніж відчуття успіху й особистої значущості в процесі своєї праці? Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.

Цілі і завдання проектної технології:

 • не тільки передати учням суму знань, а ще й навчити здобу­вати ці знання самостійно, застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань;

•сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок;

• прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки.

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту, яку можуть запропонувати як вчителі так і самі учні.

Є різноманітні класифікації проектів, проте найпопулярнішою є наступна:

1.Творчі проекти. Не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядкову­ючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домов­ляються про заплановані результати і форму їх представлення рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свя­то тощо.

2.Ігрові проекти. Учасники беруть собі визначені ролі, обу­мовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літе­ратурні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже висока, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

3.Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників про­екту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби ма­сової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнен­ня, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, в тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

4.Практико-орієнтовані проекти. Результат діяльності учас­ників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

5.Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта,завдання і методів, визначення методології дослідження, висування гіпотез розв’язання проблеми і намічення шляхів її розв’язання.

 На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Проектна технологія використовує всі кращі ідеї традиційної та сучасної методики викладання. Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж певного часу.

Попри існування різноманітних наукових обґрунтувань проектної технології навчання, багато науковців пропонує наступний алгоритм роботи над проектом:

Етапи проектування	Діяльність учасників.
Організація проекту	Визначення теми і мети проекту. Формулювання проблеми. Гіпотези щодо її розв’язання.
Планування діяльності в проекті	Визначення джерел інформації. Опис бажаних кінцевих результатів. Розподіл завдань.
Дослідження теми проекту	Збір необхідної інформації. Аналіз зібраної інформації. Висновки. Пропозиції.
Результати	Оформлення результатів. Демонстрація (презентація) результатів. Оцінка й підбиття підсумків.

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивні почуття, думки, спрямовані не тільки на навчання, але і на розвиток особистості учня – важлива риса проектного підходу.

Акцент у роботі учнів переноситься на вміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектної документації; формування уміння здійснювати аналіз та оцінку виконаної роботи, свідомо обирати ті чи інші техніки виконання роботи, технічні засоби; уміння проводити аналіз і оцінку процесу й результату праці.

Наведемо приклади завдань різних видів проектів за провідною діяльністю, які можна запропонувати на вибір учням.
                                          7 клас
Тарас Шевченко

Ознайомлювально-інформаційні проекти
• Підготувати інформацію на одну із тем: «Дитинство Тараса Шевченка», «Шевченко — солдат».
• Створити виставку і провести уявну екскурсію на тему «Шевченко — художник».
Ігрові проекти
• Скласти літературні ігри на шевченківську тематику.
• Підготувати інсценізацію балади «Тополя».

Творчі проекти
• Створити ілюстрації до творів Тараса Шевченка.
• Написати пейзажний етюд на основі поезії «Сонце заходить, гори чорніють».
• Укласти рукописну збірку «Наш Шевченко» (образні вислови про поета).

Іван Франко
Дослідницько-пошукові проекти
• Дослідити образи повісті «Захар Беркут» за опорною схемою (планом).
• Провести міні-дослідження ролі описів природи у творі.
Ознайомлювально-інформаційні проекти
• Підготувати інформацію про історію написання повісті «Захар Беркут».
• Скласти карту подорожі героїв повісті Івана Франка.
• Підготувати повідомлення про боротьбу руського народу проти монголо-татар.
Ігрові проекти
• Підготувати рольову гру «Зустріч з Франком» (на основі статті М.Коцюбинського «Іван Франко»).

 Творчі проекти
• Представити створений діафільм за мотивами повісті «Захар Беркут».

• Створити ілюстрації-портрети героїв повісті.
• Укласти словничок «Архаїзми та діалектизми у повісті І. Франка «Захар Беркут»

                                            8 клас
Усна народна творчість
Інформаційні проекти
 • Скориставшись книгою Ф. Погребенника «Наша дума, наша  пісня»,  скласти повідомлення з історії створення кількох українських пісень.
• Підготувати інформацію на одну з тем: «Історичні пісні нашого краю», «Кобзарі — творці та виконавці дум».
Ігрові проекти
• Скласти на матеріалі народнопісенної творчості літературні ігри (ребуси, запитання до вікторини, шаради, чайнворди, криптограми тощо).
• Підготувати інсценізацію однієї з народних пісень (на вибір).
• Підготувати інсценізацію обряду посвяти в кобзарі.
Творчі проекти
• Укласти рукописні збірки: «Пісні моєї родини»; «Світова слава української пісні» (на основі висловлювань відомих культурних діячів про пісенну творчість українського народу). Зробити до них ілюстрації.
• Організувати і провести свято української народної пісні під девізом «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине».

Практико-орієнтовані проекти

• Укласти народознавчі словники: «Календарно-обрядові пісні українського народу», «Народні свята в народних прислів'ях».

9 клас

Усна народна творчість

Інформаційні проекти

•Підготувати інформацію на одну з тем: «Родинно-побутові пісні», «Весільні пісні мого краю», «Обряд весілля у моєму селі», «Музика М. Лисенка до українських народних пісень».

Творчі проекти
• Укласти рукописні збірки: « Родинно-побутові пісні нашого краю», «Весільні пісні мого села».

• Мультимедійна презентація «Жанр балади в українській та світовій літературі»

Дослідницькі творчі проекти

• Мультимедійна презентація «Образи-символи в народних весільних піснях»

Іван Котляревський

Інформаційні проекти

• Підготувати інформацію на одну з тем: «Суспільно-історичні обставини в Україні наприкінці XVIII ст.», «Бурлескна стильова течія. Найвидатніші митці», «Життя і творчість І.Котляревського».
Дослідницькі творчі проекти

• Мультимедійна презентація «Національні страви в поемі І.Котляревського «Енеїда»

                                         10 клас
Лексика

Дослідницькі творчі проекти

• Мультимедійні презентації:

«Бойківський діалект у ранній творчості І. Франка»

«Діалектна лексика у драматичних творах Івана Франка»

«Лексика бджільництва у поетичних творах І. Франка»

« Рідна мова в рідній школі»( Мовлення сучасного школяра)

Практико-орієнтовані  проекти

• Словник молодіжного сленгу

  

 Підсумовуючи, зауважимо, що проектування завжди сполучене зі змінами, воно перетворює, модифікує і трансформує світ, в якому ми живемо. Для його здійснення необхідні активність, творчий підхід. Ще І. Іванов зазначав, що «творчість — це не розкіш для обдарованих, а загальна біологічна потреба, інколи не усвідомлена нами». Крім того, метод проектів позитивно впливає на емоційний стан школярів. Він дає змогу використовувати ресурси проектувальників ефективніше, передбачає використання нестандартних форм занять, можливість поділитися життєвим досвідом, співпрацювати з учнями різновікових груп, самостійність у виборі теми, відсутність вимушеного керівництва з боку вчителя і діяльнісний підхід — дії, спрямовані на досягнення певного результату. Метод підпорядковується принципу гуманізації системи: дає змогу невстигаючим учням пережити успіх, відзначити особисті — та колективні досягнення через само- та взаємооцінювання. Цінним є те, що школярі набувають уміння користуватися джерелами інформації: книгами, періодикою, аудіовізуальними та комп'ютерними засобами, вчаться самостійно опановувати знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігати і робити власні висновки.

                                       Література

1. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н. Наволокова. – Х.: Вид.гр. «Основа», 2010. – 176с.

2. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / За наук. ред. Єрмакова І. Г. — К.: Департамент, 2003.

3. Освітні технології: Навч.-метод, посібн. / О. М. Пехота, А. 3. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. За заг. ред. О. М. Пехоти. — К.: А.С.К, 2004. — 256 с.

4. Перспективні освітні технології: Навчально-методичний посібник/ За ред. Г.С.Сизоненко. — К.: Гопак, 2000.

5.Проектні технології на уроках мови і літератури. О.Каліманов// «Вивчаємо українську мову та літературу», №28, 2008.

6.Проектні технології на уроках літератури. Г. Присмицька //

 «Вивчаємо українську мову та літературу», №1, 2008.

Сьогоднішнє і давнє – без вузла,

І час наспів цей вузол зав’язати,

Аби полуда з пращура сповзла

І вийшов родовід з курної хати.

Саме з цією метою ми відвідали краєзнавчий музей у м.Турка. У більшості дітей , майже водночас, виникло запитання: Чому такі цікаві назви кухонного начиння і звідки вони походять?

Погодьтесь, почувши слово гарнець, скопець  чи  гелетка ми задумаємось, а яка ж етимологія цього слова.

Саме це наштовхнуло на створення проекту.

Назва  проекту

Господарське начиння бойків XIX ст.

Ключове питання.
 
Звідки походять назви предметів домашнього  вжитку XIX  ст.

Тематичні питання:

1. Які назви кухоннго посуду побутували на наших теренах?                                                                                   

2. Звідки вони походять?

3. Чи могли виготовити цей посуд у кожній оселі, чи були майстри цієї справи?

4. Чи передавалось це заняття у спадок?

5. Чи супроводжувалась ця робота примовляннями чи співом?

6. Скільки часу було потрібно для виготовлення посудини?

7. З якого дерева робили? Чи був визначений вік дерева?

8. Якими інструментами їх виготовляли?

Навчальні цілі та очікувані результати навчання:

  Дослідити етимологію походження назв.

   Зібрати інформацію у старшого покоління

  Даний матеріал подати у шкільний музей та методичний кабінет

Діяльність учнів:

  Відвідали етнографічний музей в  м. Турка.

  Збирали відомості про посуд домашнього вжитку у рідному селі.

  Систематизували зібраний матеріал.

  Створили презентацію у Pawer Point.

Учні повинні:

  знати значення слова “етимологія”;

  вміти користуватися компютером.

                                         

Опрацювавши зібрану інформацію, ми дійшли висновку, що в той час найбільш поширеним ремеслом бойків було бондарство

Бондарство – вид деревообробного промислу, пов’язаний з виготовленням  місткостей  –  бочок, діжок, барил, цебер тощо.

     Українські бондарі добре розумілися на різних сортах дерева і добирали їх конкретно для кожного виробу. Зокрема, ті, що призначалися для рідин, виготовляли з твердого дерева, звичайно дуба. Асортимент бондарських виробів був широким і різноманітним.

     Це ремесло вимагало неабияких навичок і майстерності.

      Крім звичайного столярного інструмента,

   бондарі користувалися уторником (кривим стругом), розмірячем, шерхебелем (фуганок).

   Володіли вони й початками геометрії:  зокрема, радіус дна діжки обчислювали шляхом поділу величини її окружності на шість.

 

Багате різноманіття господарського начиння українців розділяється на два основних типи:   хатній та дорожній.     У нашому регіоні  великою популярністю користувалося дерев`яне начиння.

Коноб (коновці) – дерев`яна посудина для носіння води. Внизу ширша , вгорі завужена. Містить по два обручі зверху та внизу.  Конобь – казан, таз, чан. Периконливої етимології походження слова немає. Можливо пов’язане з  кінва -“глечик”. Конопка (коновка, кухоль). Слово “коновця” і до сьогодні вживається жителями села Мшанець.

Барило (барилка) – дерев’яна посудина для зберігання горілки.Через польську мову запозичено з італійської або середньолатинської; італ. barile(бочонок) походить від barricca з іспанської barro – (бруд, глина, глиняний посуд). Українська форма з –ило замінила давнішу форму барила під впливом іменників із суф. – ило(н-д. світило).

Бодня – діжка з кришкою конічної форми, на ніжках чи без них; різновид вулика; верхня частина воза з дощок. Через германське посередництво -butin і  Butte  – кадка і бондар або з латинської мови – butina ( обплетена пляшка,нічний посуд).З польської мови                        -bednia(бодня), з чеської -  bedna (ящик),посудина для зберігання овечого  молока або сала і м’яса.

Гарнець(горнець) – стара міра сипких тіл і рідин; посуд на цю міру.В основному міряли збіжжя. Мірка не мала загальноприйнятої стандартної ємності, але завжди використовувалась мельником для розрахунку за помел у натуральній формі.

    Запозичене з польськ. garniec – великий горщик, споріднене з українським горня,горщик.

Гелетка – дерев’яна посудина.Може бути різної величини, залежно від призначення того, що у ній зберігали ( сіль,муку, насіння, зерно, деякі словники подають і молоко).

   Запозичене із румун. – (відро, дійниця, міра місткості). Виготовлялася переважно з ялиці.

Скопець – дерев’яна посудина для доїння корови, дійниця.Очевидно,через польське посередництво запозичено з давньоверхньонімецької мови – skaph (посудина для рідини).З польської -  skopek(дерев ’яна дійниця), зі словацької skop (цебрик).

   Скопець виготовлявся із явора або липи, інколи з ясіня.

Кадіб(кадовб) - дерев’яна посудина для переховування збіжжя, квашення і соління овочів, сала, м ’яса.

    Це колодязьний зруб з цілого пня. Кадуб–польова криниця.Кадоб – частина комори; стара бочка для попелу.Кадов – велика бочка, видовбана з дерева для зберігання хліба. Кадовбець - видовбана дерев’яна сільниця.Чеськ. kadlyb (велика посудина,видовбана із стовбура; форма для лиття, взірець, схема). Запозич. із турецької.

Мацька (маця) – міра рідини; міра сипких тіл – діжка для сиру;посудина для овечого сиру.

   Через посередництво польської мови запозичено з німецької metze (міра на зерно) походить від дієслова messen “міряти”, споріднене з лат. meditor.

Масляниця(масничка) – дерев’яна посудина, яка служить для збивання масла в домашніх умовах.

   Походить від слова maslak( вид денного метелика ). Назва виникла у зв’язку з давнім віруванням у те, що душі померлих втілюються в метеликів і можуть завдати шкоди худобі,зокрема псувати молоко. Англ.     butterfly (метелик – масляна муха); milchdiep (молочний злодій).

Горнята-двійнята – начиння для перенесення їжі й рідини.Складалось з дводонних бондарних ємностей – барилок і чверток, проте меншого розміру, з ручкою-держаком зі спільною дерев’яною накривкою, сполучені перемичкою .

Висновок.

Ця  етнокультурна інформація може зберігатися тільки передаючись від прабатьків до батьків, а відтак і до нас.Тому що прикро, коли люди забувають духовні традиції та звичаї. І звертання до цих традицій зовсім не означає нехтування сьогоденням. Тільки осмисливши минуле,можна чіткіше зрозуміти сьогодення. « Той, хто не знає свого минулого – не вартий майбутнього»